Поточні справи

Не часто доходять руки до цього блогу, але наразі він залишається єдиним джерелом інформації про нашу організацію в Інтернеті, тому час від часу будемо подавати короткі звіти про стан справ.
"Толеранс центру" йде вже 5-й рік. Не так багато, але достатньо для того щоб зрозуміти хто ми є і куди нам краще рухатись.
Нарешті усвідомили, що інформаційна сфера є пріоритетним напрямком нашої діяльності:по-перше, ми в ній сильні та компетентні, по-друге, нам цікаво займатися проектами саме з цього напрямку, по-третє, інформація є одним з найпотужніших інструментів для здійснень перетворень в суспільстві, до яких ми прагнемо.
З поточних інформаційних проектів можна назвати:
- "Саме час" - реклама та PR для неурядових організацій.
- однойменний до попереднього блог  сам собою виріс в окремий проект - блог про соціальну рекламу,
- намагаємось таки створити "Незалежну інформаційну службу сприяння працевлаштуванню інвалідів", хоча є й технічні та організаційні, й ідеологічні перешкоди. На даний момент придбано "движок" порталу під проект, а також домен та хостинг для нього, зараз не вистачає ресурсів для забезпечення доступності сайту для людей з особливими потребами, коли це завдання виконаємо -можна проект запускати,
- беремо участь в аналітичних проектах, в основному щодо людей з особливими потребами,
- допомагаємо здійснювати висвітлення проектів та акцій партнерських організацій, тощо.

Нещодавно провели захід "День Донора" в Харкові.

Організація та проведення публічних акцій розглядається як один з пріоритетів діяльності на найближче майбутнє.

Активно взаємодіємо з іншими НУО багатьох регіонів України.

З внутрішніх завдань актуальними є розширення команди та перереєстрація організації: хочемо уточнити статут, статус і т.п.

Є пропозиції чи зауваження - пишіть, телефонуйте!
Сподіваюсь що цей блог заживе колись таки активним життям, бо розповідати насправді є про що, тільки часу не вистачає:)

З повагою
Михайло Ізюмський

Відбулись семінари в Ужгороді та Мукачево.

Як вам мабуть відомо, наша організація займається не тільки аналітикою щодо питань працевлаштування й зайнятості інвалідів, але й проводить семінари для роботодавців з цієї тематики.

27 липня два такі семінари на замовлення Ужгородської міської громадської організації інвалідів з вадами зору «Дивосвіт» були проведені на закарпатті – в містах Ужгород та Мукачево.

На кожному з семінарів були присутні понад 30 представників підприємств-роботодавців, крім того, в них брали участь посадові особи державних структур та громадські діячі регіону.

Звичайно, нічого втішного для роботодавців з цієї тематики ми розповісти не могли, така вже склалася ситуація, що саме вони виявились «крайніми» у вирішенні даної проблеми. Головний висновок семінару – від системи вже нікуди не дінешся, тож треба виконувати норматив, а для цього – розширяти свої знання та уявлення про інвалідів, ставати більш гнучкими щодо даних питань, співпрацювати з державними структурами та громадськими організаціями.

Роботодавці були дуже активними, пропонували власні шляхи вирішення різних ситуацій, виявилися готовими до інновацій, до зміни стереотипів та звичних моделей поведінки.

Закарпаття як завжди виявилось гостинним і працювати там було надзвичайно приємно.

ЖИТТЯ ТРИВАЄ

В житті нашої організації та нас самих відбулось за літо багато змін.
Володимир Носков з’їздив в Берлін на стажування з радіожурналістики.
Я відпочив і попрацював в наметовому таборі Берег здоров’я» Кримського осередку Всеукраїнської профспілки працездатних інвалідів.
Ми намагаємося створити соціальне підприємство, яке буде займатися переважно розробкою та виробництвом рекламної продукції, а також реєстрацією торгівельних марок.
На порталі «ГУРТ» оголосили акцію з безкоштовної розробки логотипів для НУО, отримали більше 50 замовлень, тепер їх виконуємо:)
Я знову їду у відрядження до Ужгорода, у Львові матиму пару годин часу, тож планую зустрітися зі знайомими львів’янами. На Зкарпатті (Ужгород та Мукачеве) планую за день прочитати два семінари для роботодавців по працевлаштуванню інвалідів.
Ми пролетіли з грантом на випуск аудіокниги про місцеві вибори, ще надію не полишаємо знайти грошей на її випуск, але шанси малі.
Хочемо подати проект на місцевий конкурс мікрогрантів «Добрі справи». Вирішили цього разу взяти «неінвалідську» тематику та провести захід, назва якого говорить сама про себе – KharkivHandMadeCamp.
У нас спекотно як і скрізь, багато планів, багато роботи.
Усім бажаю прохолоди та ясного мислення.
До зустрічі!

Табачник проти доступної освіти.

Можливо міністр і правий у своїх висновках, наведених нижче, але отака проста констатація факту з вуст особи, яка відповідає за стан освіченості нації, звучит просто принизливо для мільйонів абітурієнтів та їхніх батьків, для яких, навідміну від пана міністра, озвучені суми є досить суттєвими...

Табачник хочет повысить стоимость высшего образования

Образовательные услуги для студентов высших учебных заведений должны составлять 10 тыс. грн. Об этом во время пресс-конференции сказал министр образования и науки Украины Дмитрий Табачник, передает ИМК.
«Взвешенный подсчет Министерства образования, Министерства экономики по сравнению с областными администрациями показывает, что качественное предоставление образовательных услуг студенту вуза невозможно за сумму менее 10 тыс. грн, а в городах-миллионниках - 12-14 тыс. грн… Все, кто делает это за меньшие средства, или демпингуют, или манипулируют с предоставлением образовательных услуг», - отметил Табачник.
Министр также отметил, что его ведомство никоим образом не влияет на цену за учебу, которую устанавливают вузы.
«На цену влияет престижность вуза: чем престижнее вуз, тем высшая плата. И не потому, что он берет за свою марку, а потому, скажем, что в университете Шевченко практически в каждом базовом вузе преподает доктор наук, профессор, а если он еще и член Академии наук, то вуз доплачивает ему еще и за это», - сказал Табачник.
Источник: jerelo.com.ua

В Ужгороде готовят к выпуску первую в Украине карту для слепых и слабовидящих

Я вже чув про цю ініціативу закарпатців, можливо навіть візьму участь в її реалізації.
Радий що інфа з'явилась в широкому доступі - значить наміри серйозні в ініціаторів.

Как сообщил заведующий кафедрой туризма УжНУ Федор Шандор, Кафедра туризма Ужгородского нацуниверситета и Региональный туристический информационный центр Закарпатья готовят к выпуску первую в Украине карту Ужгорода для слепых и слабовидящих.
Рельефную карту с надписями, выполненными «слепым» письмом по системе Брайля, туризмоведов помогут сделать члены местного общества инвалидов зрения УТОС и кузнецы.
Специальные надписи возле туристических объектов, обозначенных на карте, расскажут краткую историю Ужгорода.
Карту разместят на стене пассажа Бати в областном центре, рядом с обычными туристическими картами Закарпатья и Ужгорода, размещенными здесь ранее.
Организаторы проекта планируют завершить запланированное к осени. По словам Федора Шандора, специалисты туризма имеют целью обеспечить доступ к нему и людям с недостатками зрения, которые, несомненно, также имеют также право на информацию и путешествовать.
Джерело: invak.info

Карточная афёра Харьковского метрополитена и ПриватБанка близится к завершению?

Около года назад, перейдя под юрисдикцию местной власти, Харьковский метрополитен объявил о внедрении инновации - «социальных карт» для льготного контингента пассажиров подземки, дающих, или, вернее, подтверждающих право бесплатно пользоваться услугами перевозчика.

Аргументов для внедрения «социальной карты» было три:
- борьба с поддельщиками льготных удостоверений,
- уменьшение очередей на служебных входах,
- экономия за счёт заработных плат сотрудников, контролирующих эти самые служебные входы.

Одной из главных причин, якобы вынудивших руководство метрополитена прибегнуть к решительным мерам, уже традиционно называлась недостаточность средств от государства, компенсировавших бесплатный перевоз льготников, и посему — возникшая у метрополитеновцев необходимость самостоятельно оптимизировать данные затраты.

Оце так надбавка!

 

Зверніть увагу на новину:

З травня пенсії та соціальна допомога виплачуватимуться згідно з новим прожитковим мінімумом

Кабінет Міністрів України на засіданні 5 травня прийняв постанову "Про деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Постанова передбачає, що з 1 січня 2010 року буде здійснено перерахунок розмірів пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які не мають права на пенсію, та інвалідам. Рішення Уряду обумовлене новим розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Згідно з постановою, Пенсійний фонд України зобов’язаний забезпечити нарахування та виплату перерахованого розміру пенсій або допомоги починаючи з травня 2010 року.
У разі коли розмір пенсії або допомоги (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) після перерахунку зменшується, їх виплата здійснюватиметься у раніше встановлених розмірах.
Джерело: Урядовий портал

Виходить так, що після усіх цих класних підвищень соціальних стандартів розмір пенсії може навіть зменшитись!!!

Вчителям не бути дерслужбовцями.

Зміни до законів, які мали б прирівняти освітян до держаних службовців, не пройшли профільний парламентський комітет, про це повідомляє офіційний сайт Апарату Верховної Ради.
Ідея надання вчителям статусу держслужбовців виникла через бажання підвищити престижність цієї професії, а значить, як наслідок, і якість освіти. Введення Зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників шкіл дало змогу виміряти якість освіти, але підвищувати цю якість у освітян немає жодних стимулів: заробітна плати вкрай низька, а робота досить важка для того щоб за неї „триматися”.
Логіка парламентарів полягає в тому, що державна служба, по-перше, накладає на працівника досить багато обмежень, а по-друге, розширення кола державних службовців викличе необхідність у зміні великого масиву законодавства і перебудові багатьох усталених відносин.
Власне, надання статусу державного службовця дасть освітянам три додаткові стимули цінувати свою роботу та намагатися виконувати її якомога краще: заробітна платня та (особливо) широка система „доплат”, пільги і пенсійне забезпечення. І тут можна зрозуміти депутатів, що це все (підняття заробітної платні й формування системи індексації і адекватних додаткових стимулюючих виплат, надання пільг та встановлення рівня пенсійного забезпечення як у держслужбовців) можна зробити і без надання освітянам відповідного статусу.
Будемо сподіватись, що держава зробивши перший крок у реформуванні системи освіти – створення механізму адекватного вимірювання якості освіти за допомогою ЗНО, зробить і другий – покращення якості середньої освіти методом підняття престижу педагогічної праці.

"Єдиний податок" стане нецікавим та недоступним?

На мою думку. зміни про які йдеться в цій статті, обов'язково вплинуть на діяльність НУО, тому публікую тут цей матеріал і запрошую до обговорення питання, як саме реформа спрощеної системи оподаткування та звітності вплине на "третій сектор".

В одному зі своїх блискучих нарисів в тижневику „Дзеркало тижня” відомий аналітик Олександр Кірш писав:

„...в стране существует негласный общественный договор — нигде не зафиксированный, но реально соблюдаемый гораздо более скрупулезно, чем написанные законы. Текст его совсем невелик и может быть приведен полностью прямо тут: «Вам — офшоры, нам — единый налог».
Ни подписей, ни даты, но соблюдается все равно. И посягающим на такую социальную святыню надо бы осознавать, на что они поднимают руку, на что покушаются и какую основу основ социального согласия пытаются сотрясать”.

Схоже що представники великого бізнесу, які остаточно закріпилися на владному олімпі, вирішили таки порушити цю „угоду”.

Нотатки про зайнятість інвалідів. Ч. 3: Концепт НІССПІ

В попередній частині „нотаток” я висловив думку про те, що основні витрати ресурсів (часових, людських та фінансових) для НУО, що надають послугу зі сприяння працевлаштуванню інвалідів, пов’язані з дефіцитом інформації та необхідністю її отримувати та розповсюджувати. Також ця „інформаційна” проблема заважає громадським організаціям ефективно взаємодіяти з роботодавцями та державними структурами, задіяними в даній сфері.
У цій частині запропоную свій варіант розв’язання даної проблеми. Власне, це є концепція створення та функціонування спеціального сервісу, який може стати дієвим інструментом для підвищення ефективності дій усіх залучених сторін, а не тільки НУО, а також тим елементом, навколо якого ці сторони могли б будувати та розвивати взаємодію.
Умовно цей сервіс назвемо „Національна інформаційна служба сприяння працевлаштуванню інвалідів”, скорочено – НІССПІ.
Основних елементів сервісу два: потужній Інтернет-портал та „гаряча телефонна лінія” 0-800..., дзвінки на яку безкоштовні по всій Україні.
Портал має бути створений за зразком популярних сайтів з працевлаштування: розділ для вакансій та резюме, „розбивка” в нашому випадку, на мою думку, має бути зроблена лише в розрізі регіонів (а не професій), доступний та зрозумілий для потенційних клієнтів інтерфейс.
Роботодавець може подати інформацію про вакансію заповнивши спеціальну форму, так само як і потенційний працівник.
Варто налагодити розсилку з сайту: на електронну пошту, СМС, тощо, свіжих вакансій та резюме для тих хто шукає і пропонує роботу відповідно.
Також мають бути розділи з юридичними довідковими матеріалами, новини цієї сфери, тощо.
Звичайно, далеко не всі люди з особливими потребами мають комп’ютер, можуть ним користуватися. Тому обов’язковою є „гаряча телефонна лінію”. За її допомогою будь-який інвалід, що шукає роботу, або роботодавець, що її пропонує, матиме, за посередництва оператора НІССПІ, фактично доступ до порталу. Також телефонна лінія може використовуватись для спілкування експертів з клієнтами служби.
Обов’язковим компонентом концепції є мережі регіональних партнерів –громадських організацій, які на місцях надають послуги сприяння працевлаштуванню інвалідів. Використовуючи в своїй діяльності сервіс, партнери фактично будуть наповнювати його „контентом” та значно підвищать його ефективність. НУО зможе ввести резюме свого клієнта на портал для того щоб якнайшвидше допомогти йому, там само буде шукати вакансії, тощо.
Також дуже важливою є організація масштабної рекламної кампанії сервісу, але організувати її, зважаючи на особливості цільової аудиторії, не так вже й важко (і не дуже дорого).
Реалізувати даний концепт можна двома шляхами: або якась конкретна НУО інвалідів візьме це на себе, знайшовши грант та реалізувавши відповідний проект, або за державні кошти.
Зв’язуватись з державним фінансуванням я особисто не люблю і не вважаю це доцільним. Та все-таки, гіпотетично, проект може бути реалізований саме цим шляхом, тому тут варто застерегти від монополізації цієї послуги якоюсь конкретною НУО (знаючи про особливості моніторингу, точніше – його відсутності, результатів проектів реалізованих за державні кошти).
Найбільше грошей потрібно на етапі створення служби, подальше функціонування не вимагатиме особливих фінансових видатків. Тому варто перший грант видати саме на створення служби, але за такої умови, що вона не належатиме потім структурі, яка її створила, а тим, хто дав кошти (державі). В подальшому варто один раз на один-два роки проводити конкурси (тендери) на адміністрування послуги (яке, повторюсь, на порядок дешевше, ніж створення). На черговому конкурсі мають бути враховані досягнення та недоліки організації, що адмініструвала сервіс, та порівняння їх з тими зобов’язаннями, які брала ця структура вигравши попередній тендер. В такому (ідеальному) випадку той хто адмініструє послугу буде боятися втратити це право і старатиметься піднімати якість послуги та її ефективність, інші ж структури – конкуренти намагатимуться придумати шляхи підвищення цих якості та ефективності.
Користатися послугою зможуть і інваліди, і роботодавці, і державні структури, і чим активніше – тим якіснішою вона ставатиме.
За моїми підрахунками, створення послуги та її „розкрутка” коштуватиме близько S20 тис. (за один рік це реально зробити), функціонування – від S2 тис. на рік (за певних умов, наприклад, НУО що надає послуги не потрібно буде винаймати окреме приміщення, участь волонтерів, пільговий хостинг сайту, тощо). Кошти на функціонування послуги організація-провайдер може отримати навіть без грантів, наприклад це може бути безповоротна фінансова допомога від роботодавців що скористалися послугою (можливо, спеціально для конкретної фірми проведеної роботи, тощо), платні консультації роботодавців, платні семінари для них, тощо.
На моє переконання, потреба в описаному вище сервісі є. Мало того – його концепція напрошується сама собою з тієї політики та реалій у сфері зайнятості інвалідів, які є наявними на даний момент, і створення такої служби - питання часу. Інша річ, що час цей втрачається.

Михайло ІЗЮМСЬКИЙ